Лео Бірінськи

Лео Бірінськи
Leo Birinski
Лео Бірінськи (близько 1923 року)
Лео Бірінськи (близько 1923 року)
Ім'я при народженні	Лео Готтесманн
Дата народження	8 червня 1884(1884-06-08)
Місце народження	Лисянка, Україна
Дата смерті	23 жовтня 1951(1951-10-23) (67 років)
Місце смерті	Нью-Йорк, США
Поховання	City Cemeteryd
Громадянство	Німеччина
Професія	кінорежисер сценарист
Кар'єра	1910–1944
Напрям	експресіонізм
Magnum opus	Q12038958?, Q12038541?, Q12048900?, Q12058839?, Q12041469? і Q12058828?
IMDb	ID 0083532
Лео Бірінськи у Вікісховищі

Лео Бірінськи (Бірінськи — творчий псевдонім та ім'я по матері, ім'я по батькові Готтесманн; 8 червня 1884, Лисянка — 1951, Нью-Йорк) — драматург, сценарист і режисер єврейського походження. Родом з України (Черкащина), проживав в Австро-Угорщині, Німеччині, США, писав німецькою і англійською мовами. В Європі як драматург він набув найбільшої популярності в 1910–1917 роках, потім був забутий. У 20—40-х роках ХХ століття він працював головним чином сценаристом спочатку в Німеччині, пізніше в США. Точних даних про життя дуже мало. Багато легенд і чуток про себе Бірінськи поширював й сам. Наприклад, неправдиве повідомлення про його самовбивство в 1920 році навіть знайшло свій шлях з газетних некрологів у енциклопедії. Мав декілька варіантів свого імені: Лев Григорович Бірінськи, Лев Геннадійович Бірінськи, Лев Birinskij, Lav Birinski, Birinszki Leó, Лев Birinszkij, Леон Birinski та ін.

Біографія

Лео Бірінськи ймовірно народився в містечку Лисянка (Черкаська область) 8 червня 1884 року. Іноді він надавав цю інформацію в офіційних документах, і про це існували інші свідчення, хоча це неможливо довести остаточно, тому що місцеві записи в Лисянсьці, пов'язані з народженням не збереглися. Його батько Херш Готтесманн народився в місті Борщів у Східній Галичині й був продавцем, мати Чарна Бірінськи — дочка орендаря з Лисянки. Юнацтво Лео провів у Чернівцях.

На початку ХХ століття (у 1901 чи 1904 році, згідно з різними джерелами,) Лео Бірінськи переїхав до Відня. Він працював у книжковому магазині, повернувся до перекладів і почав писати сам. У Віденський період було створено три трагедії «Молох» (нім. Der Moloch) і чеською «Raskolnikoff» (за мотивами роману «Злочин і кара» Федора Достоєвського) і його найуспішніша комедія (або трагікомедія, як драматур сам визначав) «Танець безумних» (нім. Narrentanz), написана в 1912 році.

• 
  Анонс прем'єри «Молоха», Відень 21 січня 1910.
• 
  Анонс прем'єри «Раскольникова», Гера Німеччина 9 квітня 1913.
• 
  Анонс прем'єри «Танцю безумних», Берлін 28 вересня 1912.
• 
  Анонс чеської прем'єри« Раскольникова», Прага 11 грудня 2009.

У березні 1920 року поширились чутки про самогубство, які викликані тим, що помилково ідентифікували Лео Бірінськи з його молодшим тезкою Леоном Готтесманом. Про це писалось у місцевих газетах та інформацю було включено в деякі сучасні енциклопедії. Насправді, в квітні 1921 року Бірінськи залишив Відень і переїхав до Берліна.

У Німеччині Бірінськи, ймовірно, одружився з єврейською піаністкою Феліцією Ашкенас. Під час свого німецького періоду він бере участь у написанні сценаріїв тринадцяти фільмів, серед них «Tragödie der Liebe» з Марлен Дітріх, «Вар'єте» за участю Евальда Андре Дюпона. Одним із найпопулярніших фільмів цього періоду є фільм «Воскові фігури» (нім. Das Wachsfigurenkabinett), який відзнято у 1924. У фільмі Берінськи виконує роль продюсера та режисера. У вересні 1927 року Бірінськи з дружиною ідентифікували себе серед імміграційних офіцерів Нікарагуа. Швидше за все, це була просто помилка.

Фото з роботи над фільмом Das Wachsfigurenkabinett — Лео Бірінськи справа на білому коні (близько 1923 року)

Свою роботу він продовжив у США як учасник створення кіносценаріїв (він брав участь у зйомках тринадцяти документальних фільмів). Першою американською роботою Бірінськи, ймовірно, була розповідь «Любов і Диявол». Деякі його картини належать до так званих «основних» фільмів американського періоду, серед яких «Мата Харі» з Греттою Гарбо, «Пісня над піснями», з Марлен Дітріх і «The Gay Desperado». Він знову спробував режисерувати фільм «Флірт» в 1934 році. Робить спроби і в театрі, зокрема радіопостановках на «Lux Radio Theater», написавши кілька вистав. На Бродвеї (Нью-Йорк) його п'єса «Ні до чого не прив'язаний» була представлена в січні 1935 року, в «Imperial Theatre» — «Настане день» у вересні 1944 року. Крім цих робіт, рукопис п'єси «Святий Диявол» («Распутін») був знайдений серед паперів, залишених Германом Бернштейном (журналіст і письменник, який помер у серпні 1935). Цей спектакль, ймовірно, не був поставлений, а п'єса не опублікована.

Про останні сім років Бірінськи життя також відомо мало. Лео Бірінськи помер 23 жовтня 1951 року в лікарні Лінкольна в Бронксі (Нью-Йорк). Зрозуміло, що Лео Бірінськи помер у злиднях, і, ймовірно, зовсім самотній (без будь-яких родичів або спадкоємців). Він був похований на кладовищі для бідних в масовій могилі. У 2009 році були знайдені родичі Лео Бірінськи, що проживали в Ізраїлі та США.

Фільмографія

Сценарист

• The Lady Has Plans (1942)
• Full Confession (1939)
• Мадемуазель лікар (Mademoiselle Docteur) (1937)
• Відчайдушний хлопець (The Gay Desperado) (1936)
• Stamboul Quest (1934)
• Пісня пісень (The Song of Songs) (1933)
• Мата Харі (1931)
• Olympia (1930)
• Love and the Devil (1929)
• Мата Харі, червона танцівниця (Mata Hari, die rote Tänzerin) (1927)
• Laster der Menschheit (1927)
• Der Meister der Welt (1927)
• Verbotene Liebe (1927)
• Улюблена (Die Geliebte) (1927)
• Die Flucht in den Zirkus (1926)
• Der Prinz und die Tänzerin (1926)
• Der Bastard (1925)
• Finale der Liebe (1925)
• Трагедія любові (Tragödie der Liebe) (1923)

Режисер

• Flirtation (1934)
• Воскові фігури (Das Wachsfigurenkabinett) (1924)

Продюсер

Воскові фігури (Das Wachsfigurenkabinett) (1924)

• 
  Raskolnikov в театрі Ty-JA-TR, Прага 2009.
• 
  Raskolnikov в театрі Ty-JA-TR, Прага 2009.
• 
  Raskolnikov в театрі Ty-JA-TR, Прага 2009.

Пам'ять

У 2013 році у видавництві VSD вийшла книга «Leo Birinski» Рональда Кохна

Посилання

• KinoTV [Архівовано 13 липня 2011 у Wayback Machine.] — Лео Бирински в фильмографической базе (нім.).
• Бродвей [Архівовано 30 травня 2013 у Wayback Machine.] — Лео Бирински на сайте Internet Broadway Database (нім.)
• WorldCat1 [Архівовано 26 лютого 2014 у Wayback Machine.] WorldCat2 [Архівовано 26 лютого 2014 у Wayback Machine.] — Лео Бирински в библиографической базе WorldCat (англ.)